Проектуємо майбутнє
Статті

Деревні пелети - характеристики, ринок, сировина (частина 1)

Деревна пелета ( паливні гранули ) - один з небагатьох альтернативних видів палива

Використання пелет є доцільним, як з економічної точки зору, так і з огляду на екологічну безпеку. Тенденція здорожчання викопного палива ( газ, нафта, вугілля ) тільки збільшуватиме ефективність використання паливних пелет. Також важливим є те, що сировиною для виготовлення енергетичних гранул слугує деревина - поновлювальний ресурс, який є природнім акумулятором, що здатний накопичувати велику кількість сонячної енергії протягом тривалого часу. Пелети - один з самих екологічно чистих видів палива. Він не тільки не забруднює навколишнє середовище, але також вирішує проблему утилізації деревних відходів.

Деревні пелети - характеристики, ринок, сировина
Деревна пелета - це гранула діаметром 6-10 мм та довжиною від 1 до 5 см. Хоча , наприклад, в Швеції допускається виготовлення пелети діаметром 25мм. Теплотворна здатність деревної пелети: 4,5 - 5 кВт/кг. Така теплотворність можлива завдяки низькому вмісту вологи (8-10%). При спалюванні пелет емісія вуглекислого газу в атмосферу в десятки разів нижча , ніж в інших викопних видів палива. Деревні гранули вважаються нейтральним паливом , оскільки під час горіння виділяється так ж кількість СО2, як і при гнитті деревини. Зольність пелет в 15-20 разів менша ніж у вугілля.В деревних пелетах кількість сірки та азоту мінімальна і при ефективному спалюванні, в димових газах вміст окису азоту і двоокису сірки надзвичайно низькі.

В Україні для стандартизації пелет була обрана найновіша система сертифікації ENplus, яка була розроблена DEPI (Deutsche Pellet Institut) для європейського пеллетного ринку і передана в управління AEBIOM (Європейська Асоціація Біомаси). Зараз цією системою сертифікації охоплено більше 60% європейського ринку пелет.

Деревні пелети - характеристики, ринок, сировина
При спалюванні 1000 кг деревних пелет виділяється стільки ж теплової енергії як при використанні:

  • 1600 кг деревини)
  • 1480 м3 газу)
  • 500 л дизпалива)
  • 685 л мазуту
В світі , з кожним роком , виробництво та споживання паливних гранул збільшується колосальними темпами. Наприклад, якщо в 2000 році Німеччина виробляла 11 тис. тонн пеллет, то в 2005 році цей показник сягнув – 300 тис. тонн , а в 2012 перетнув позначку в 1,5 млн.т. В 2015 році щорічне споживання пелет в Німеччині складе 6 млн.т . В цей же час , споживання пелет в Швеції щорічно зростає на 30% . Урядовою програмою Швеції передбачено збільшити споживання пелет до 9 млн тонн на рік вже в 2015 року. Очікується , що світове виробництво пелет з біомаси, з сьогоднішніх 12 млн тонн може досягнути 100 млн. тонн до 2020 року.Незважаючи на постійно зростаючі обсяги виробництва , країни ЄС на сьогодні не можуть задовільнити власні потреби в паливних гранулах , тому велика кількість пелет імпортується з інших країн.

Український ринок пелет , в основному , орієнтований на європейських споживачів - до 85% української продукції експортується. На даний момент , щорічне виробництво деревних пелет в Україні складає близько 400 тис т. , така ж кількість пелет виготовляється з соломи та соняшнику. Поки що ринок знаходиться на початковому етапі розвитку та щорічно зростає на 15-20%. Більше того, теоретично існує значний потенціал зростання - близько 2 млн. куб.м деревних відходів залишаються невикористаними. З врахуванням всіх можливих існуючих джерел сировини , Україна могла б виробляти 3,5-4 млн.т на рік. Збільшенню виробництва також сприятиме використання енергетиної лози , що дасть змогу розширити сировинну базу.

Важливим стимулюючим фактором застосування пелет - є енергетична безпека. Використання місцевих ресурсів дозволить зменшити залежність від ризиків використання російського газу та забезпечить надійність енергопостачання.

Основною складовою виготовлення пелет є сировина та транспортні витрати з її постачання. В собівартості продукції ці витрати складають 70-80 %.

Сировиною для виготовлення деревних пелет можуть бути:

  • відходи деревообробного виробництва : стружка , тирса , щепа , деревне борошно!
  • цільна деревина з подальшим подрібненням безпосередньо на заводі!
  • енергетична лоза
  • деревні обрізи під час санітарних чисток зелених насаджень.

Використовується деревина листяних та хвойних порід. Для отримання пелет високої якості з низькою зольністю потрібно використовувати сировину без кори та з вологістю 8 -12%. Для виробництва 1т пелет використовується 1,36т сировини.

Наявність та регулярне постачання сировини - є однією з найважливіших умов ефективного та прибуткового функціонування пелетного виробництва. Багато великих деревообробних та меблевих підприємств почали самі використовувати відходи виробництва .Ці заводи сьогодні самостійно виробляють пелети на продаж, отримуючи високий додатковий прибуток, або спалюють відходи у власних модернізованих котельнях для отримання тепла та електроенергії, що дозволило підприємствам відмовитися від дорогого газу і підвищити енергоефективність. ! Виробники часто стикаються з проблемою відсутності сировини в виправданому видаленні від виробничих потужностей. Економічно обгрунтованим транспортним плечем для постачання сировини вважається відстань до 70-100км. Окрім іншого, паливним компаніям в цьому сегменті доводиться конкурувати за ринок сировини ще й з виробниками МДФ і ДСП, які мають суттєві переваги, забираючи відходи деревообробки за контрактами ще до виходу їх на ринок.

Оптимальним рішенням для забезепечення сировинної бази було б , на дотаток до використання відходів деревообробної галузі, створення власних ферм з вирощування енергетичної біомаси.

Деревні пелети - характеристики, ринок, сировина
В якості такої біомаси використовується деревина швидкорослих порід, таких як евкаліпт, тополя, верба, міскантус та інші. В Україні , найбільшу привабливість в якості такої рослини представляє енергетична верба (Salix Viminalis).Продуктивність верби складає від 10 до 15 тонн сухої маси на гектар за рік, а це перевищує вихід деревини із традиційних лісових насаджень у 14 разів. При цьому збір “урожаю” здійснюється раз на три роки протягом 25-30 років , після чого можна проводити рекультивацію землі під посадку інших культур або закладати нову плантацію верби. Важливою особливістю цього напрямку є те, що для вирощування енергетичної лози можуть використовуватись непридатні для ведення сільського господарства землі. Таким чином, даний бізнес, на відміну від такого популярного вирощування ріпаку, не завдає шкоди земляним ресурсам.

Більш того, в Європі існує багато проектів, в яких “енергетичні” плантації створюються на місцях колишніх звалищ, на мулових полях очисних споруд, забезпечуючи не тільки енергетичну складову, але і сприяючи рекультивації земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини . Енергетичні плантації біомаси попереджують ерозію ґрунтів, сприяють покращенню навколишнього середовища.Використання енергетичної верби підвищує рентабельність виробництва та забезпечує безеперебійне постачання сировини. Щорічно можливо отримувати 30-40 тонн деревних пелет з одного гектару.

Широкого поширення енергетичні насадження набули в Швеції, Англії, Ірландії, Польщі та Данії. Найбільші плантації верби на сьогодні у Швеції, які складають приблизно 18 000 – 20 000 га, в Польщі - більше 6 000 га. В Україні, незважаючи на велику кількість незадіяних земель несільськогосподарського призначення, промислові енергетичні плантації тільки почали створюватись.

Правильне планування лісових насаджень, постійне оновлення лісів та промислові енергетичні плантації можуть стати одним з факторів енергетичної безпеки України та сприяти покращенню екологічної ситуації.